(044) 502 99 00
Київ, Спортивна площа, 3

Дослідження води у Жашкові

7Одне з найважливіших питань, яке цікавить людей – це якість споживаного ними продукту, зокрема й води. Тому на основі наукових досліджень і обґрунтувань кожна держава світу встановлює власні показники та норми якості води. Але скрізь основна вимога до якості питної води залишається незмінною: вода має бути безпечною для здоров’я незалежно від ступеня забруднення джерел водопостачання.

Нещодавно фахівцями випробувальної лабораторії ГП «Нові продукти» за різними адресами в Жашкові були відібрані 23 зразки (далі «проби») води із 20-ти криниць та по одній пробі в двох середніх школах (№1 і №5) і в дитячому садку №5.

Дослідження проводили на відповідність проб вимогам санітарно-бактеріологічних показників, затверджених Державними санітарними нормами і правилами (ДСанПіН 2.2.4-171-10) в акредитованій за вимогами міжнародного стандарту ISO 17025 лабораторії (це найвищий ступінь акредитації лабораторії) Державного підприємства «Київоблстандартметрологія» міста Біла Церква.

Для повної оцінки якості питної води традиційно враховують фізичні, хімічні та санітарно-бактеріалогічні показники. Але, якщо ми відразу хочемо відповісти на питання: «Яку воду ми п’ємо?», тоді дослідження слід розпочинати з санітарно-бактеріологічної оцінки.

У наступних публікаціях ми ознайомимо жашківчан із показниками фізико-хімічних аналізів. А сьогодні, пропонуємо результати лише першого етапу – дослідження проб води за санітарно-бактеріологічними показниками.

Отже, до санітарно-бактеріологічних показників відносять загальну бактеріальну забрудненість води (це загальне мікробне число, загальні коліформи, кишкова паличка (загальноприйняте скорочення E.coli)), наявність у воді патогенних мікроорганізмів (патогенні ентеробактерії, патогенні кишкові найпростіші, кишкові гельмінти), токсичних і радіоактивних мікрокомпонентів.

У воді всіх 23-х перевірених у Жашкові криниць, водопроводів шкіл і дитячого садка не виявлено патогенних організмів. І це дуже добре, оскільки, патогенні бактерії і мікроорганізми безпосередньо викликають розвиток у людини безлічі інфекцій, вірусів, захворювань (напр. таких як: холера, дизентерія, місцеві гнійні інфекції волосяних фолікулів, фолікуліт, пневмонія, тощо). Вода 10-ти колодців , як показано в табличці – бактеріально чиста, її можна пити без додаткової підготовки. Однак, на жаль у 10-х колодязях міста, встановлена наявність кишкової палички (Е.coli) – це вид паличкоподібних бактерій і це непрямий показник бактеріологічного забруднення води.

Існує велика кількість різновидів кишкової палички, в тому числі, більше 100(ста) патогенних. Немає морфологічних відмінностей між патогенними та непатогенними Е.coli. Кишкова паличка (E.coli) постійно присутня в кишечнику людини і теплокровних тварин. Вона з’являється в перші дні після народження людини і зберігається протягом життя (на рівні 106-108 КУО/г вмісту товстої кишки). Ця бактерія відіграє найважливішу роль у функціонуванні шлунково-кишкового тракту, виробляє ряд необхідних для людини вітамінів (В1, В2, В3, В6, В9, В12, К), бере участь в обміні холестерину, білірубіну, холіну, жовчних і жирних кислот, впливають на всмоктування заліза і кальцію. І все це тільки в тому разі, коли число Е.соli серед інших представників мікрофлори кишечника не перевищує 1%. Однак, як тільки в організмі будуть створені відповідні умови кишкова паличка обов’язково дать про себе знати. Поштовхом для цього може стати тривалий прийом антибіотиків, будь-яка хвороба, що ослабляє імунітет і навіть просте переохолодження.

Виявлена у воді 10-ти колодязів кишечка паличка характеризує ступінь їх забруднення фекальними стоками. А підвищений вміст коліформних бактерій встановлений у 3-х колодязях (проба: 3, 8,19) вказує на сталий розвиток бактеріальної забрудненості цих джерел. Зазначимо, що загальні коліформи – це бактерії групи кишкових паличок (умовно патогенна мікрофлора), інкше кажучи, показник фекального забруднення.

Для фахівців очевидно, що у воду 10-ти криниць потрапляють фекалії (наприклад із стічних канав, вигрібних ям, фільтрових траншей, через зміщення шарів грунту). Людина яка користується колодязем, може цього і не помітити, так як виявити бактерії у воді не так просто. Їх не побачити і не відчути на смак. Бактерії кишкової палички стійкі в зовнішньому середовищі, тривалий час зберігаються в грунті й добре переносять висушування. Кишкові палички мають здатність до розмноження у харчових продуктах, особливо молоці.

У п’ятьох водопроводах вода – каламутна

Вода з водопровідної мережі (10 зразків) за органолептичними властивостями й умістом більшості компонентів, які впливають на них, відповідає чинним нормативам. Показник «жорсткість» знаходиться на рівні 8,0 – 10,0 мг-екв/дм3 при нормативі 7,0 мг-екв/дм3.

Показники «залізо» та «каламутність» у пробах № 6, 31, 32, 33 і 36 перевищують нормативи. Незначне перевищення заліза й каламутності в цих 5-ти зразках води обумовлене, ймовірно, незадовільним станом водопровідної мережі.

Відповідно до ДСанПіН 2.2.4-10 та ДСТУ 7525:2014 у певних умовах прийнятним вважається підвищення нормативів для показників «жорсткість» до 10 мг-екв/дм3, «залізо» – до 1 мг/дм3, «каламутність» – до 2,0 мг/дм3. Перевищення нормативу для «каламутності» зафіксоване лише в пробі № 33, а вміст солей жорсткості й заліза – на рівні допустимих концентрацій у всіх пробах.

Вода не містить солей алюмінію, амонію, нітратів, нітритів, залишкових кількостей хлору та побічних продуктів хлорування води (тригалогенметани, хлороформ, дибромхлорметан), бенз(а)пірену, аніонних поверхнево-активних речовин. Виявлені концентрації мікродомішок Cd, As, Pb, Co, Ni, Se, Cr знаходяться на рівні, який в 100 й більше разів нижчий порівняно з гранично-допустимими концентраціями в питній воді.

Підвищений вміст «кремнію» у всіх відібраних зразках води вказує на зношеність системи водопостачання міста та на необхідність ремонтних робіт.

Воду з бювета обов’язково треба кип’ятити

За результатами дослідження вода з бювета (табл. 1, зразок № 24 адреса розташування: вул. Костромська) за хімічним складом (pH, сухий залишок, хлориди, сульфати, натрій) і вмістом мікрокомпонентів дуже подібна до водопровідної. У бюветній воді встановлено перевищення вмісту нафтопродуктів (на 0,07 мг/дм3) та «кремнію (Si)» (на 4,0 мг/дм3) у порівнянні з вимогами двох нормативних документів. Вода з бювета має вищі показники «кольоровість» та «каламутність» навіть у порівнянні з водопровідною. За показниками вмісту «заліза (заг.)» вода не відповідає вимогам ДСТУ 7525:2014. Саме за цими показниками бюветна вода не відповідає нормативам ДСанПін 2.2.4-171-10 та ДСТУ 7525:2004 .

Проте вміст солей (сухий залишок), концентрація натрію, хлоридів, сульфатів, фторидів – на оптимальному рівні. Вода не містить нітратів, нітритів, солей амонію, залишкового хлору й продуктів хлорування; рівень нормованих важких металів, неметалів, органічних забруднювачів, що визначалися, не перевищує 0,01 ГДК.

Бюветна вода в Жашкові має задовільну якість, незважаючи на незначне перевищення вмісту кремнію (1,4 норми) та солей загальної жорсткості: іонів кальцію й магнію (8,5 мг-екв/дм3 при нормі ≤7,0). Практично вся жорсткість відноситься до карбонатної та при кип’ятінні може бути усунена, оскільки карбонати кальцію й гідроксиди магнію випадають в осад. Лише наявність надлишку нафтопродуктів є досить складною проблемою.

У колодязній воді рівень нітратів перевищує норму в дев’ять разів!

Найбільше занепокоєння викликає вода з колодязів. Досліджено двадцять шість проб за 20-ма показниками. Слід звернути увагу, що вода, відібрана в колодязях, які розташовані близько один від одного, істотно відрізняється за якістю.

Значення органолептичних показників, а також pH, вміст заліза, марганцю, амонію, натрію, нітритів, хлоридів, сульфатів, фторидів відповідає гігієнічним нормативам.

Негативно впливають на якість колодязної води високі значення сухого залишку (до 4-х нормативів). Так, при нормі до 1 500 мг/дм3 у зразку № 19 він становить 2 459, № 18 – 2 820, а в № 29 – аж 3 879 мг/дм3. Також високий сухий залишок у криницях під номерами 2, 5, 7, 9, 10, 15, 16, 17, 20, 23, 27-30.

У всіх колодязях жорсткість значно перевищує допустимі норми – до 5 нормативів, а концентрація нітратів – до 9 нормативів. Найбільше нітратів містить вода в колодязях під №№ 18, 30, 15, 20, 5. За цим показником вода в усіх колодязях шкідлива для вживання людиною.

Вміст солей перевищує норматив (1 500 мг/дм3) у пробах води № 5, 7, 9, 10, 15-20, 23, 27-30 (адреси див. у табл. 1), а жорсткість і вміст нітратів – у всіх колодязях.

Надлишкові мінералізація й солі жорсткості спричиняють негативний вплив на організм людини при щоденному використанні такої води для пиття. Також ці показники негативно впливають на побутову техніку.

Нітрати відносяться до токсичних компонентів, оскільки вони трансформуються в організмі людини в нітрити й можуть викликати кисневе голодування за рахунок утворення метгемоглобіну.

Жорсткість води – це властивість, яка обумовлена наявністю в ній розчинних солей кальцію, магнію, а також інших двовалентних катіонів (Sr, Ba, Mn, Fe). Наявність у воді гідрокарбонатів спричиняє карбонатну жорсткість, яка може бути частково або повністю усунена при кип’ятінні води через утворення нерозчинних карбонатів. Джерелом кальцію та магнію в природній воді є поклади вапняків, доломітів, гіпсу.

У воді з обстежених колодязів під час кип’ятіння жорсткість може зменшуватись лише частково, оскільки вміст у ній гідрокарбонатів (лужність) значно нижчий, ніж уміст солей кальцію й магнію (жорсткість).

Тож колодязна вода є найбільш непридатною для питних потреб.

На основі отриманих даних дослідження якості води можна зробити висновок, що вода в бюветі та з водопроводу за хімічними показниками не повністю, але в більшості відповідає гігієнічним нормативам. У всіх випадках проведених досліджень водопровідна вода є найбезпечнішою для споживання населенням. А от вода з усіх обстежених колодязів є непридатною для пиття, а в деяких зразках – навіть шкідливою для здоров’я людини.

Протокол Бювет

Протокол ВОДОПРОВІД

Протокол колодязь